Про бібліотеку

Харківськаька медична академія післядипломної освіти була заснована наказом Народного комісаріату охорони здоров’я (НКОЗ) України від 10.11.1923 р. Спочатку вона мала назву: Харківський клінічний інститут для удосконалення лікарів, пізніше з 1927 року, - Український центральний інститут удосконалення лікарів. Одночасно з інститутом була заснована бібліотека. Документів, які це підтверджують, в архіві немає. На протязі існування бібліотеки її очолювали: з 25.03.1944 року по 23.10.1948 року Обухова Наталія Яківна. З 25.10.1948 року по 22.05.1978 року Поляков Абрам Мойсейович. З 23.05. 1978 року по 01.09.1993 року Сабсович Емма Яківна. З 01.09.1993 року керує бібліотекою Онопрієнко Ірина Миколаївна. Історія бібліотеки Харківської медичної академії післядипломної освіти

Бібліотека Харківської медичної академії післядипломної освіти заснована одночасно з учбовим закладом у 1923 році. Спочатку асигнувань на бібліотеку не було. Секретар інституту – доктор Л. Г. Васяткіна займалася збиранням книг, здобуваючи їх на кошти, які залишилися від асигнувань на господарчі витрати, а також за рахунок пожертвувань професорсько-викладацького складу.

Коли книг було понад 500, вони були зареєстровані і склали ядро майбутньої бібліотеки. Кошти на бібліотеку почали відпускати тільки з кінця 1923 року. В цьому ж році було складено систематичний каталог, а в 1931 році – алфавітний.

Робота бібліотеки зводилася до збирання книг, передплати медичних журналів, відображення усієї літератури, яка надходила до бібліотеки, у каталоги, до задоволення запитів читачів, яких на той час було 115.

З розвитком наукової роботи в інституті перед бібліотекою постало питання про необхідність бібліографічної розробки матеріалів. З 1933 року бібліотека почала розписувати книги та журнали, а з 1938 почали випускати бюлетені нової літератури.

До 1941 року книжковий фонд бібліотеки налічував 24835 книг та журналів. Під час Великої Вітчизняної війни фонд бібліотеки майже весь було знищено.

Після визволення міста Харкова бібліотеку було відкрито 23 серпня 1944 року. З цього часу почалася робота по зростанню книжкового фонду: збір книг з різних бібліотек, придбання літератури у букіністичних магазинах та приватних колекціях. У 1947 році фонд бібліотеки складав 14451 примірник.

Сьогодні бібліотека Харківської медичної академії післядипломної освіти – це один з найважливіших підрозділів академії. Бібліотека сприяє повному забезпеченню навчального процесу та науково-дослідницькій роботі кафедр з метою підготовки та перепідготовки кадрів.

Бібліотекою академії користуються професори та викладачі, лікарі-слухачі, аспіранти, ординатори, стажисти, магістри, інтерни та учні коледжу. Бібліотека має філію у гуртожитку.

Фонд бібліотеки академії складає понад 300 000 примірників. Він містить наукову, навчальну, довідкову, методичну літературу у вигляді книг, журналів, газет, електронних видань та інших матеріалів. Окремо представлені праці співробітників академії. Бібліотека забезпечує постійний доступ до інформаційних ресурсів різним категоріям читачів. Працює локальна комп'ютерна мережа, є вихід до Інтернету, діє зона WI-FI, створена електронна бібліотека. Працює інформаційна бібліотечна система, яка підтримує основні технологічні процеси бібліотеки. До послуг користувачів є доступ до різноманітних баз даних. Медична бібліотека академії бере активну участь в усіх інноваційних процесах роботи академії: навчальній, науковій та професійних сферах. Уся робота бібліотеки спрямована на активне запровадження нових комп’ютерних технологій, електронних форм розповсюдження інформації. Модернізація інформаційної діяльності, яка продовжується у бібліотеці, виводить її на кращий рівень. В останній період велика увага приділяється комплексній автоматизації бібліотечних процесів та активному застосуванню новітніх технологій. Бібліотека здійснює в електронному режимі:

  • реєстрацію друкованих творів, періодичних видань;

  • бібліографічні описи книг, авторефератів дисертацій, методичних посібників та ін.;

  • аналітичний розпис періодичних видань;

  • реєстрацію та обслуговування користувачів.

Введено електронний читацький квиток. Створено електронний каталог. Об'єм електронного каталогу складає 90000 записів.