Наукометрія та індекс цитувань



Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їх авторів.

Наукометрія

— наукова дисципліна, яка вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний пер часу, цитованість і

— розділ наукознавства, що займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації.

 

 Поява наукометрії – наслідок експоненціального зростання науки в середині XX століття, коли було звернуто увагу на зміну характеру наукових досліджень – науковці змушені витрачати майже 50 % свого часу на інформаційну діяльність.

В основному завдання наукометрії вирішуються спеціалізованими інститутами та інформаційними службами, які створюють наукометричні бази даних для дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

 

 Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

 Найбільш авторитетні і повні міжнародні бази даних, спрямовані на вивчення наукової активності країн (вчених, організацій) за бібліометричними показниками: Web of Science (WoS), Філадельфійського інституту наукової інформації корпорації Thomson Reuters та Scopus, видаваничої корпорації Elsevier. Їх данні враховуються в різних міжнародних і національних рейтингових системах.

Міністерством освіти і науки України у вимогах до опублікування результатів дисертацій або монографії на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (наказ № 1112 від 17.10.2012 р.) установлено обов’язкові публікації у наукових фахових періодичних виданнях України та інших держав, які включені до наукометричних міжнародних баз даних.

 

 Сформувався набір наукометричних показників, за якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової активності та продуктивності на рівнях:

·         індивідуальних дослідників;

·         колективів і організацій;

·         країн і регіонів.

 

До них відносяться:

·         кількість публікацій;

·         аналіз частоти цитованості публікацій;

·         імпакт-фактор наукового журналу, в якому вони публікуються;

·         кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів;

·         участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.

 

З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор.

Індекс цитування – прийнята в науковому світі міра «значущості» праць якого-небудь ученого. Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю ( або прізвище) в інших джерелах.

Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої не тільки на кількості цитувань його публікацій, але і на кількості цих публікацій. Наприклад, індекс Хірша дорівнює 10, якщо у автора є 10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів. Статті, цитовані менш ніж 10 разів , в індексі не враховуються.

H-індекс представляється щодо об'єктивної оцінкою важливості і затребуваності праць вчених, у зв'язку з тим, що простий підрахунок загальної кількості опублікованих дослідником робіт може бути наслідком його працездатності, а не показником якості проведених досліджень, в той же час, часто цитований вчений може підтримувати свою репутацію, наприклад, написанням оглядових статей або співавторством в безлічі робіт.

Імпакт-фактор журналу – це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки.

Як підвищити наукометричні показники автору?

  • друкуватися в індексованих за кордоном журналах;
  • друкуватися в іноземних журналах;
  • друкуватися з іноземними співавторами;
  • цитувати свої роботи в рамках допущеного мінімуму (30 % від списку використаної літератури);
  • використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії;
  • приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

 

 Посилання на електронні ресурси

·         Чайковський Ю. Б., Сілкіна Ю. В., Потоцька О. Ю. Наукометричні бази та їх кількісні показники. Ч. 2. Фактори, що впливають на кількісні показники наукометричних баз. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2013_9_6.pdf .

·         Cybermetrics Research Group. URL: http://internetlab.cindoc.csic.es .

·         European Summer School for Scientometrics (ESSS).URL: http://www.scientometrics-school.eu .

·         Harnad S. Open Access Scientometrics and the UK Research Assessment Exercise. URL: http://eprints.soton.ac.uk/267142 .

·         Harnad S. Validating Research Performance Metrics Against Peer Rankings. URL: http://eprints.soton.ac.uk/265619 .

·         Scientometrics // Wikipedia. URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Scientometrics .

·         Scientometrics : An International Journal for all Quantitative Aspects of the Science of Science, Communication in Science and Science Policy. URL: http://www.springer.com/computer/database+management+%26+information+retrieval/journal/11192 .

·         SCImago: Scientometrics Research Group. URL: http://www.scimagolab.com .

 

 Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.